Внесены изменения в закон о прокуратуре

Президент подписал Федеральный закон «О внесении изменений в Федеральный закон «0 прокуратуре Российской Федерации».

Федеральный закон принят Государственной Думой 22 февраля 2017 года и одобрен Советом Федерации 1 марта 2017 года.

Справка Государственно-правового управления

Федеральный закон принят в целях реализации постановления Конституционного Суда Российской Федерации от 17 февраля 2015 г. № 2-П, которым взаимосвязанные положения пункта 1 статьи 6 и пункта 1 статьи 22 Федерального закона «О прокуратуре Российской Федерации» признаны не соответствующими Конституции Российской Федерации, её статьям 18, 19 (части 1 и 2), 46 (части 1 и 2) и 55 (часть 3), в той мере, в какой эти положения – в нарушение требования формальной определённости закона – не устанавливают общие (предельные) сроки проведения органами прокуратуры проверки исполнения законов некоммерческими организациями, а также предусматривают безусловное исполнение требований прокурора, вытекающих из его полномочий по проведению проверки исполнения законов, и при этом не регламентируют конкретные сроки исполнения таких требований.

Федеральным законом в статьи 6, 21, 22 и 26 Федерального закона «О прокуратуре Российской Федерации» вносятся изменения, направленные на установление сроков проведения органами прокуратуры проверочных мероприятий, а также сроков исполнения проверяемыми органами (организациями) требований прокурора о представлении необходимых документов, материалов, статистической и иной информации.

В целях выполнения требования Конституционного Суда Российской Федерации о ясности и определенности права, установления единых подходов к регламентации требований прокурора, вытекающих из его полномочий, предусматривается, что вводимые федеральным законом сроки представления информации и проведения проверочных мероприятий будут действовать не только в отношении некоммерческих организаций, как это следует из постановления Конституционного Суда Российской Федерации, но и в отношении всех поднадзорных органов и организаций, перечисленных в пункте 1 статьи 21 Федерального закона «О прокуратуре Российской Федерации».

kremlin.ru

Новый закон про прокуратуру

7 марта президент Владимир Путин подписал поправки в закон «О прокуратуре», которые серьезно ограничивают полномочия ведомства при проверке юридических лиц. Правозащитники надеются, что теперь проверки бизнеса будут носить гораздо менее произвольный характер. «Медиазона» попросила председателя международной правозащитной группы «Агора» Павла Чикова объяснить, в чем смысл изменений в законодательстве, кого они коснутся, и чего теперь ожидать от прокуратуры.

Самое важное в этом законе то, что впервые регламентируются прокурорские проверки, причем закон «О прокуратуре» был принят в 1992 году, то есть — впервые за 25 лет. Проверки регламентируются в части того, в каких случаях [они должны проводиться], в какие сроки, что может запрашивать прокурор, какое решение он по итогам этого запроса может принять и так далее. Грубо говоря — регламентация прокурорских проверок всех юридических лиц.

Эта регламентация была в короткий период времени описана в приказе Генеральной прокуратуры, который не очень активно исполнялся, а потом и вовсе был отменен, поскольку он явно доставлял неудобства прокурорам. Именно произвол прокурорских проверок все эти 25 лет был их главным преимуществом: прокурор мог в любой момент любые организации как угодно долго проверять, и это явно не согласовывалось со всеми изменениями последних 15 лет — по крайней мере, когда проверки контролирующих органов стали регламентироваться.

Нельзя сказать, что важней: в разных ситуациях разные вещи важны. Важна сама прописанность, детализация последовательности шагов, четкость сроков, объем требований, последовательность их итогового решения.

Как было раньше: приходит прокурор или присылает по факсу требование, в котором написано, что завтра надо к 10 утра принести документы, объем которых в реальности составляет тысячи листов, и грозит ответственностью в случае неисполнения. Список документов не конкретизирован: принесите это, принесите то и так далее, а основания проверки не указаны — просто потому что «принесите», потому что требование прокурора подлежит исполнению безусловно.

Вы приносили эти документы или часть из них, прокурор вам за них ничего не давал, а результат этой проверки не предоставлял. Что там в итоге — нашли нарушения, не нашли нарушения, куда эти документы пошли… Если же были какие-то нарушения, то прокуратура вносила представление или предостережение или еще какую-нибудь меру прокурорского реагирования применяла. Можете ли вы ознакомиться с материалами проверки? Нет, не можете.

Как это должно быть теперь: за 10 дней до начала проверки прокурор присылает документ, в котором написан конкретизированный перечень запрашиваемых документов, там же написано, в связи с чем проводится проверка. Основанием проверки может быть информация о нарушении закона, которая там должна быть изложена. Документы, которые есть в распоряжении других государственных органов, прокурор запрашивать не вправе, как и документы, не относящиеся к этой проверке.

Проверка длится в течение одного месяца, возможно продление. По итогам проверки составляется акт, проверяемая организация вправе ознакомиться с материалами проверки, проверяющие разъясняют их права. По сути дела, это то, как проводятся проверки уже много лет в Налоговой службе, Министерстве юстиции и других контролирующих органах, где есть четкий административный регламент этих государственных функций.

Проверок будет становиться меньше, потому что теперь их сложнее организовывать и проводить, больше нужно на это времени в силу необходимости исполнять эти бюрократические процедуры. Что ценнее — прокурорские проверки будут более предсказуемыми, и появится меньше рисков для каких-то совсем произвольных инициатив, исходящих из прокуратуры: «А давайте проверим вот этих». Коррупционные составляющие тоже будут снижены, потому что у прокуратуры не так много осталось полномочий, которыми они могут торговать; проверки юридических лиц — одно из этих полномочий, теперь им эту кормушку слегка прижали.

Прокуратуру уравняли и причесали, грубо говоря, под одну гребенку со всеми остальными контролирующими органами. Прокуратура продолжает терять позиции в сфере общего надзора. Классически, у прокуратуры было три основных функции: следствие (которое у нее изъяли окончательно после выделения Следственного комитета), надзор за соблюдением законности и поддержание государственного обвинения в суде. Общий надзор в силу его общности и произвольности представляет собой явный атавизм такого советского или даже имперского подхода: прокуратура — око государево, вот это вот все.

Общий надзор сокращается, потому что вытесняется ведомственными надзорами, грубо говоря, в каждой конкретной сфере есть государственный контролер: Роскомнадзор, Рособрнадзор, налоговая служба, Министерство юстиции и так далее.

Нужно понимать, что поправки к закону «О прокуратуре» были внесены на основании решения Конституционного суда, вынесенного два года назад, тогда была совсем другая внутриполитическая обстановка. Тогда это решение КС выглядело как действие в противоход существовавшему тренду давления на некоммерческие организации.

Обратиться в КС с жалобами на закон правозащитным организациям стало возможно после массового прокурорского наезда весной 2013 года по закону «Об иностранных агентах». Это такая «ответочка», которая отскочила от правозащитных организаций и ударила по прокуратуре.

Прокуроры приперлись в тысячу организаций, в том числе в ведущие правозащитные организации, тогда был всплеск правоприменения закона во всех возможных произвольных формах, которые прокуроры могли в рамках своего закона совершить. Прокуроры нарушали все, что только можно; многие организации пошли в суды с жалобами на прокуратуру, а после прохождения судебных инстанций получили право обратиться в Конституционный суд, что и сделали. КС объединил эти жалобы, это оказались жалобы «Агора», «Мемориала» и Комитета «Гражданское содействие».

Поправки касаются не только НКО. Несмотря на то, что они были приняты в связи с решением по жалобе некоммерческих организаций, изменения в законе коснулись всех юридических лиц, которых гораздо больше. В этом смысле правозащитники принесли пользу для гораздо большего количества юридических лиц, которые тоже страдают от прокурорских проверок. Поэтому привязывать изменения в законе к каким-то сиюминутным конъюнктурным политическим ситуациям нет никаких оснований.

zona.media

«Закон “Про прокуратуру”: 7 кардинальних новацій для України!»

“Новий Закон враховує експертні висновки до минулих проектів за останні декілька років”

Сучасний закон “Про прокуратуру” вважається досить прогресивним, оскільки більшою мірою враховує попередні рекомендації Венеціанської комісії, а також експертні висновки до минулих проектів цього Закону за останні декілька років.

Які новації закону “Про прокуратуру”?

1) Прощавай загальний нагляд!

Спроба реформувати прокуратуру була запланована ще в 2013 році. Тоді інший законопроект навіть пройшов Венеціанську комісію, але був зупинений на шляху у Верховну Раду. Самі депутати не особливо поспішали ухвалювати такий закон, як цього вимагав Євросоюз. Тепер, коли в Донбасі війна і силові відомства деморалізовані, при новій владі є шанс довести таку реформу до її логічного кінця, а вслід за нею і реформи інших відомств.

Згідно з новим законом прокуратура позбавляється багатьох функцій. Зокрема, прокуратура втрачає функцію загального нагляду. Саме словосполучення “загальний нагляд” пахне Радянським Союзом, коли ще все було загальним – державним, коли і прокурор, і інші контролюючі органи мали безмежні повноваження і могли перевіряти будь-які державні і приватні установи та виявляти розтрату.

Попри те, що вже давно підприємства, за великим рахунком, в приватних руках, це не зупиняє прокурорів нерідко перевищувати владні повноваження та занадто часто перевіряти діяльність таких підприємств на відповідність їх діяльності законодавству.

Багато науковців ще давно казали, що такий “контрольний контроль” по суті дублював повноваження, які мають інші контролюючі органи, як податкова інспекція тощо. Більше того, такі дублюючі функції потребують додаткових одиниць прокурорського штату, яким потрібно платити зарплату, що додатково зменшує бюджет України на сотні мільйонів гривень.

2) Діяльність в рамках кримінального провадження

“В рамках реформи по скороченню кількості контролюючих органів прокуратуру позбавили функції загального нагляду”

За новим законопроектом наглядова функція виконуватиметься прокуратурою тільки у формі представництва в суді інтересів неповнолітніх і недієздатних осіб, або у формі представництва інтересів держави в суді у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежно здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

За прокурорами залишаться лише функції щодо підтримання державного обвинувачення в кримінальних провадженнях , нагляд за законністю діяльності органів досудового слідства, дізнання та органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також за законністю діяльністі при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та при застосуванні інших заходів примусового характеру, що обмежують особисту свободу громадян.

Цікаво й навіть дивно те, що стаття 2 Законопроекту, яка визначає функції прокуратури не відтворює положень статті 121 Конституції України. Зокрема, в ній відсутній нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, дотриманням законів з цих питань органами їх посадовими і службовими особами.

Противники нової реформи кажуть, що якщо буде ухвалений новий закон “Про прокуратуру” і скасована загальнонаглядова функція, то це буде катастрофа, тому що в Україні немає іншого контролюючого органу. Крім цього, вони посилаються на європейський досвід, кажучи, що прокуратура в інших країнах не має наглядової функції, адже там, на відміну від України, є інші контролюючі органи.

Але хочемо додати з приводу цього, що зовсім нещодавно Координаційний центр з впровадження економічних реформ при Президенті України за ініціативою голови держави спільно з Кабінетом Міністрів розпочали реалізацію реформи, яка передбачає саме скорочення структури контролюючих органів.

Як бачимо, дефіциту контрольно-наглядових органів в Україні нема, а тому виключення загального нагляду з переліку функцій прокуратури не призведе до краху чи колапсу всієї правоохоронної системи, а, можливо, навпаки посприяє її розвиткові.

3) Кількість прокурорів

Як стверджує Борис Малишев – експерт Реанімаційного пакету реформ, за новим Законом “Про прокуратуру” у Генерального прокурора України не має бути більше двох заступників, хоча на сайті ВР в новому законопроекті “Про прокуратуру” все ж додали до цього переліку ще 2-ох замів, тобто вже виходить 4 (раніше було 8 заступників).

В той же час, новий закон “Про прокуратуру” не містить норму про максимальну кількість прокурорів в Генеральній прокуратурі, місцевих і регіональних прокуратурах. За словами Бориса Малишева, це можна було б зробити, “встановивши коефіцієнти залежно від кількості населення на території, підвідомчої певному органу прокуратури”.

Цікаве питання тоді щодо кількості заступників у регіональних чи місцевих прокурорів.

4) Зменшення впливу начальників

Також, за новим законом прокурори звільняться від “пресу” начальства, тобто стануть більш незалежними. Тепер ніякі усні доручення, прохання начальства прокурор виконувати не зобов’язаний до отримання письмових вказівок. У новому законопроекті чітко записано:

“Прокурор не зобов’язаний виконувати накази і вказівки прокурора вищого рівня, які викликають у нього сумнів в законності, а також явно злочинні розпорядження або вказівки”.

Дякуємо! Тепер: 1) Натисніть »ОТРИМАТИ КУПОН« ; 2) Введіть ваше Ім’я та Email, щоб ми змогли надіслати вам КУПОН прямо на пошту! Якщо не приходить — перевірте папку «Спам»!

5) Рада прокурорів та кваліфікаційна комісія

Якщо в дорученнях прокурорів вищого рівня прокурор розпізнає незаконність, то він має право звернутися за захистом в орган прокурорського самоврядування – Раду прокурорів. Введення додаткових незалежних від керівництва прокуратури Ради прокурорів і окремої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – це інновація законопроекту. Схоже, що працювати ці два органи самоврядування будуть в щільній “зав’язці”.

До функцій Ради прокурорів будуть входити:

• рекомендування призначення і звільнення прокурорів з адміністративних посад;
• захист прокурорів від незаконного впливу, у тому числі, з боку керівного складу.

До функцій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входить:

• відбір кандидатів на посаду прокурора;
• бере участь в переводі прокурорів з одного органу прокуратури до іншого;
• розглядає скарги / заяви про здійснення прокурором дисциплінарного проступку і здійснює дисциплінарне провадження.

Деякі положення закону Борис Малишев називає “антиконституційними”. Наприклад, положення про те, що “кандидати від Уповноваженого з прав людини до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів мають бути погоджені відповідним комітетом Верховної Ради”.

Законом передбачено мінімізацію впливу на діяльність Ради прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з боку керівного складу прокуратури. Обидва органи обираються шляхом таємного голосування Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Причому, представники Генеральної прокуратури складають абсолютну меншість.

Рада прокурорів складається з 13 членів, два з яких є представниками ГПУ, а також ще два представники юридичних ВНЗ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів складається з 5 прокурорів, 2 учених, 1 адвоката, 3 представників омбудсмена, інші – правозахисники, представники громадських організацій.

Член Комісії не може бути нардепом України, працівником ОВВ, СБУ, МВС, співробітником НАПУ, суддею, а також прокурором, який займає адміністративну посаду.

6) Новий кадровий відбір

Ініціатори Закону наголошують на прозорому та конкурсному відборі майбутніх працівників прокуратури, де важливу роль буде відігравати рейтинг кандидатів, оголошення про вакансії, тестові анонімні іспити та підготовка в НАПУ. На конкурсній і прозорій основі відбуватиметься і перевод прокурорів з однієї прокуратури в іншу.

7) Зарплата, премії та дисциплінарні проступки

Крім того, згідно із законопроектом буде встановлений чітко визначений розмір зарплати прокуророві. У 2015 році мінімальний оклад дорівнює 10 мінімальним заробітним платам (12180 тис. грн.), а з 2017 року 12 мінімальним заробітним платам (14616 тис. грн.), плюс доплати за вислугу років і за адміністративну посаду.

Що цікаво, розділ VI проекту, який передбачає дисциплінарну відповідальність прокурора, містить поняття “дисциплінарний проступок” , хоча сам проект не дає чіткого визначення цього поняття, не розкриває його суть, а також не визначає відповідні ознаки, що на практиці тільки приведе до довільного тлумачення. Виникає просто “когнітивний дисонанс” при думці, що може потрапити під трактування цього “дисциплінарного проступку”.

Хто сьогодні прокурор?



“Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття.”

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Цікава 42 стаття законопроекту “Про прокуратуру”. Вона підміняє конституційну термінологію і визнає існуючу посаду Генерального прокурора України як “адміністративну”. Якщо взяти до уваги “букву” Закону, то при такому законодавчому підході звільнення генпрокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.

До речі, “в тему” екс-генпрокурор України Святослав Піскун прокоментував такий новий законопроект: “Таке враження, що ті, хто пишуть сьогоднішні закони і приймають їх, ніколи в житті не читали Конституцію України. Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття. Нічого?! Нормально?! А якщо я піду до суду і відновлюся, у нас буде три генпрокурори одночасно”, – заявив Піскун.

Таким чином, новий закон “Про прокуратуру”, незважаючи, на перший погляд, прогресивність правових норм, що містяться в ньому, все ж потребує деяких доопрацювань та уточнень для максимального наближення до європейських стандартів і забезпечення ефективного захисту прав і інтересів громадян і бізнесу в Україні.

За матеріалами “Прокурорскої правди”.

Як приймався законопроект “Про прокуратуру” у ВРУ на відео:

www.pravoconsult.com.ua

Вступил в силу новый закон о прокуратуре: прокуроров в Украине станет меньше



15 июля вступил в действие новый закон о прокуратуре, который накануне подписал Президент Петр Порошенко.

Об этом сегодня во время пленарного заседания Верховной Рады сообщил председатель Комитета по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности Андрей Кожемякин, с чем поздравил коллег народных депутатов.

С ним наконец уходит в прошлое закрытая система функционирования прокуратуры старого советского типа, чрезвычайно централизованная, с явно выраженной карательной функцией, прокуратура, которая отражает недемократическое прошлое и не является совместимой с европейскими стандартами и ценностями, к которым так стремится украинское общество,
— отметил Кожемякин.

Новый закон предусматривает, что общая численность работников органов прокуратуры составляет 15 тысяч человек, а с 1 января 2018 года будет уменьшена до 10 тысяч.

Отныне на прокуратуру в Украине будут возложены следующие функции:

— представительство интересов гражданина или государства в суде в случаях, определенных этим законом;

— надзор за соблюдением законов при исполнении судебных решений по уголовным делам, а также при применении других мер принудительного характера, связанных с ограничением личной свободы граждан.

Функции прокуратуры Украины осуществляются исключительно прокурорами, а делегирование функций прокуратуры или присвоение этих функций другими органами или должностными лицами не допускается.

Напомним, вчера, 14 июля, Президент Украины Петр Порошенко подписал поправки в закон о прокуратуре, которые Верховная Рада утвердила 2 июля с третьей попытки, а само голосование сопровождалось ссорами между фракциями коалиции.

24tv.ua

Принят Закон о прокуратуре



Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом Закон о прокуратуре (в редакции Комитета ВР).

Напомним, что законопроект № 3541 был внесен в ВР еще Президентом Виктором Януковичем, получил в целом положительное заключение Венецианской Комиссии в октябре 2013 года, после учета ряда замечаний и предложений был внесен в Верховную Раду и в ноябре 2013 года принят в первом чтении, и в 2014-м одобрен ко второму чтению после внесения поправок.

Законодательным актом определены правовые принципы организации прокуратуры Украины, систему прокуратуры, статус прокуроров, порядок осуществления прокурорского самоуправления, а также систему и общий порядок обеспечения деятельности прокуратуры.

В частности, будет сформирована трехуровневая система органов прокуратуры:

— Генеральная прокуратура Украины,

При этом ликвидируются специализированные прокуратуры (транспортные, природоохранные), а также городские или районные в городах, районные или межрайонные прокуратуры там, где они действуют одновременно.

Согласно Закону, прокуратура Украины составляет единую систему, которая в порядке, предусмотренном этим Законом, осуществляет установленные Конституцией Украины функции с целью защиты прав и свобод человека, общих интересов общества и государства.

Законом на прокуратуру возложены следующие функции:

— поддержание государственного обвинения в суде;

— представительство интересов гражданина или государства в суде в случаях, определенных этим Законом;

— надзор за соблюдением законов органами, которые проводят оперативно-розыскную деятельность, дознание, досудебное следствие;

— надзор за соблюдением законов при выполнении судебных решений в уголовных делах, а также при применении других мер принудительного характера, связанных с ограничением личной свободы граждан.

Установлено, что на прокуратуру не может возлагаться выполнение функций, не предусмотренных Конституцией Украины.

— отменено функции прокуратуры по надзору за соблюдением и применением законов (так называемый «общий надзор»);

— вводится особый порядок назначения прокуроров на должность и освобождение их от должности;

— значительно расширены полномочия прокурора для осуществления представительства интересов гражданина или государства в суде;

— определены основания и порядок осуществления дисциплинарного производства в отношении прокуроров;

— вводится система органов прокурорского самоуправления (всеукраинская конференция работников прокуратуры и Совет прокуроров Украины) и т.д.

jurliga.ligazakon.ua